Розвиток мовлення

 

Мовлення маленької дитини формується в спілкуванні з дорослими.  Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Оволодіння мовленням зміцнює всю психіку дитини, дозволяє їй сприймати явища більш усвідомлено. Кожна дитина — індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків.

У дошкільному віці простежується неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище.  Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимову, отже, потребує допомоги дорослих. Не всі батьки приділяють цьому серйозну увагу. Деякі вважають, що настане час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж малюк продовжує і за рік-два говорити з помилками, вони дивуються: «Чому ж ти досі не навчився говорити правильно?»  Щоб своєчасно виправити звуковимову дітей, батьки мають знати ті вади, які найчастіше зустрічаються у дошкільному віці.

Розрізняють такі види неправильної вимови: пропуск звуків, заміна звуків, спотворення звуків.

У сприйманні мови велику роль відіграє слух. Слух може бути біологічним і мовним. За допомогою біологічного слуху людина розрізняє немовні, або навколишні, звуки (свист вітру, спів птахів, голоси тварин тощо). Завдяки мовному слуху людина розрізняє голоси інших людей, розуміє зміст того, про що говорять, диференціює звуки рідної мови. Мовний слух впливає на якість оволодіння дитиною письмовою мовою. Отже, якщо дитину навчити правильно сприймати на слух різні звуки, розуміти їх, то далі вона легко оволодіє плавним і красивим мовленням, навчиться грамотно читати, писати і виконувати завдання на аналіз звукового складу слова.

Для дітей з мовленнєвою патологією характерні порушення загальної та дрібної моторики пальців рук. Дихання в них часто поверхневе, ключичне. Одні діти гіперактивні, інші пасивні, в'ялі — це обумовлено слабкістю нервової системи, парезом м'язів, що інервують дихання, органи артикуляції, міміку, загальну і дрібну моторику. Отже, особлива увага приділяється розвиткові дрібної моторики, тому що рухи пальців рук еволюційно пов’язані з функцією мовлення. Тому треба організовувати ігри з різним будівельним матеріалом, пірамідками, мозаїкою, лічильними палочками тощо.

Часто в дітей мовленнєві порушення виникають в наслідок неправильного мовленнєвого виховання в сім’ї. Батьки повинні зрозуміти і переконатись у тому, як важливо виховати правильне мовлення у дітей.

Чим більший словниковий запас у дітей, тим глибше їх мислення, тим ширші їх можливості пізнати дійсність, тим впевненіше дитина буде себе відчувати  в спілкуванні з дітьми та дорослими. Отже, батьки постійно повинні уточнювати та збагачувати як пасивний, так і активний словниковий запас дітей. Ще в ранньому віці з дитиною потрібно весь час розмовляти, звертати увагу на оточуючи предмети, картинки, називати їх, розповідати за ними. Важливо навчити дитину запитувати про значення незрозумілих слів, виразів; послідовно переказувати зміст казок, оповідань, чітко висловлювати свої думки.

Дуже важливо своєчасно виявити вади мовлення і звернутися за допомогою до логопеда.

До 6 років в дитини має бути сформована мовна готовність до навчання в школі:

- дитина повинна уміти правильно і чітко вимовляти слова і всі звуки рідної мови, говорити досить гучно, в помірному темпі;

- володіти звуковим аналізом слова, тобто не лише відрізняти звуки один від одного, але і чітко визначати їх послідовність, визначати місце звуку в слові;

-  правильно будувати речення різної конструкції, погоджувати слова в роді, числі і відмінку;

-    правильно вживати іменники, що не відмінюються;

-  словниковий запас дитини, що вступає до школи, повинен складати не менше 2000 слів, причому в ньому мають бути присутніми всі основні частини мови: іменники, прикметники, дієслова, числівники, займенники, прийменники, частки, вигуки.

- логічно, послідовно, виразно, досить повно і точно передавати зміст знайомих казок, розповідей; самостійно складати розповіді по сюжетних картинках, просліджуючи послідовність подій і уловлюючи причинно-наслідкові зв'язки;

Це найголовніше, на що треба звернути увагу. І дуже важливо навчити малюка правильно говорити, терпляче добиватися від нього правильної вимови.